незміряно
НЕЗМІ́РЯНО. Присл. до незмі́ряний.
— Ростуть синки — незміряно, як кажуть, мов з води (Гірник, Сонце.., 1958, 36);
Казкове авто вилітає на брук, розсипає сліпуче срібло, стеле дорогу — фантастичну, незміряно прекрасну (Мик., II, 1957, 66).
Словник української мови (СУМ-11)