незміряний
НЕЗМІ́РЯНИЙ, а, е. Те саме, що незмі́рний.
Небо незміряне всипане зорями, — Що то за божа краса! (Стар., Поет. тв., 1958, 31);
Летять у незміряну далеч, Час підкоривши в путі, Ті, Кому стало замало Земного життя у житті! (Брат., Грудка.., 1962, 56);
Ти не дивуй мені, брате, Моє горе незміряне, туга моя невиплакана (М. Ол., Чуєш.., 1959, 32).
Словник української мови (СУМ-11)