незнищенний —
незнище́нний прикметник
Орфографічний словник української мови
незнищенний —
Якого не можна знищити. Встала мати Україна, Сонце засвітила, Пробудилася народна Незнищенна сила (Д.Павличко).
Літературне слововживання
незнищенний —
р. невигубний, не зруйновний, кн. невикорінний; (слід) невитравний; (дух) НЕТЛІННИЙ.
Словник синонімів Караванського
незнищенний —
див. вічний
Словник синонімів Вусика
незнищенний —
-а, -е. Якого не можна знищити. Незнищенна душа.
Великий тлумачний словник сучасної мови
незнищенний —
НЕВИГУ́БНИЙ (який не зникає, не піддається винищенню), НЕЗНИЩЕ́ННИЙ книжн., НЕВИКОРІ́ННИЙ рідше, НЕВИКОРЕНИ́МИЙ рідше, НЕЗГУ́БНИЙ рідко. Ісса мовчки дивилася на нього, в її великих очах був докір і невигубний ляк (П. Загребельний); Незнищенний дух непокори. — Пор. 2. невиліко́вний.
Словник синонімів української мови
незнищенний —
НЕЗНИЩЕ́ННИЙ, а, е, книжн. Якого не можна знищити. Незнищенна душа.
Словник української мови в 11 томах