незрівнянний
НЕЗРІВНЯ́ННИЙ, а, е.
Якого не можна ні з ким, ні з чим порівняти, якого не можна перевершити; неперевершений.
Коло коней він умів ходити добре, і стрілець з нього був незрівнянний (І. Франко);
Щоразу гримлять оплески, якими слухачі дякують артистові за його незрівнянне мистецтво (Ю. Мартич);
// Дуже великий.
Повернувшись додому, Андрій знову цілком віддався своїй роботі, знаходячи в ній незрівнянну радість творчості (О. Гуреїв);
// зі сл. ні з ким, ні з чим. Винятковий, особливий, незвичайний.
Тоня, оця вертуха, оця смаглявка, це вона .. виповнила його новим, ні з чим незрівнянним почуттям (О. Гончар);
Психологічна сила зображення людини, простої і великої, у Довженка ні з ким незрівнянна (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)