некликаний
НЕКЛИ́КАНИЙ, а, е.
Який прибув без запрошення; непроханий.
[Руфін:] Прийшов ось Галлій Круста, рідкий гість, прийшов некликаний... (Леся Українка);
– Так, значить, Христе, заміж ідеш. Що ж, чи й мені калача ждати, чи так прийти – некликаному? (А. Головко);
– Некликаний гість – гірше злодія, – буркнула Кисачиха (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)