Словник української мови у 20 томах

неладний

НЕЛА́ДНИЙ, а, е.

1. Не такий, як треба, як належить; недобрий, негожий, непідходящий.

Сниться будуть тобі кислички (як женишся на такій, що неладна) (Номис);

Ільчисі соромно перед сином. Воліла б під землю запастися, вогнем згоріти, ніж син її мав би про неї щось неладне подумати (Ірина Вільде);

// у знач. ім. нела́дне, ного, с. Те, що приносить нещастя, неприємності і т. ін. або свідчить про чий-небудь ненормальний стан.

З хати димом, з двора вітром! Неси все зле, лихе за собою (баби примовляють). – Нехай іде з чадом та з димом! – З димом, з чадом з нашої хати (вийшло неладне) (Номис).

2. рідко. Те саме, що безла́дний.

Тут же вештається похмура згорблена баба. Сиве засмоктане волосся вибивається неладними космами з-під брудної хустки (Г. Хоткевич).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. неладний — нела́дний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. неладний — -а, -е. 1》 Не такий, як треба, як належить; недобрий, непідходящий. || у знач. ім. неладне, -ного, с. Те, що приносить нещастя, неприємності і т. ін. або свідчить про чий-небудь ненормальний стан.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. неладний — ПОГА́НИЙ (який не має позитивних якостей, властивостей, не заслуговує на позитивну оцінку, не відповідає поставленим вимогам), НЕДО́БРИЙ, НЕЗАДОВІ́ЛЬНИЙ, НЕГА́РНИЙ, НЕГО́ЖИЙ, НЕХОРО́ШИЙ, НЕЛА́ДНИЙ, ЖАХЛИ́ВИЙ підсил., ПОГАНЕ́НЬКИЙ розм., КЕ́ПСЬКИЙ розм.  Словник синонімів української мови
  4. неладний — НЕЛА́ДНИЙ, а, е. 1. Не такий, як треба, як належить; недобрий, непідходящий. Сниться будуть тобі кислички (як женишся на такій, що неладна) (Номис, 1864, № 8929); Ільчисі соромно перед сином.  Словник української мови в 11 томах