неладний
НЕЛА́ДНИЙ, а, е.
1. Не такий, як треба, як належить; недобрий, негожий, непідходящий.
Сниться будуть тобі кислички (як женишся на такій, що неладна) (Номис);
Ільчисі соромно перед сином. Воліла б під землю запастися, вогнем згоріти, ніж син її мав би про неї щось неладне подумати (Ірина Вільде);
// у знач. ім. нела́дне, ного, с. Те, що приносить нещастя, неприємності і т. ін. або свідчить про чий-небудь ненормальний стан.
З хати димом, з двора вітром! Неси все зле, лихе за собою (баби примовляють). – Нехай іде з чадом та з димом! – З димом, з чадом з нашої хати (вийшло неладне) (Номис).
2. рідко. Те саме, що безла́дний.
Тут же вештається похмура згорблена баба. Сиве засмоктане волосся вибивається неладними космами з-під брудної хустки (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)