нелюдько

НЕЛЮ́ДЬКО, а, ч. і с., розм.

Той, хто тримається або живе осторонь від інших людей; відлю́дько, відлю́дник, нелюди́м, самі́тник.

Значення в інших словниках

1. нелюдько — нелю́дько іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. нелюдько — -а, ч. Відлюдник, нелюдим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. нелюдько — Нелюдько, -ка м. Нелюдимъ.  Словник української мови Грінченка