неметений
НЕМЕ́ТЕНИЙ, а, е.
Не очищений від сміття підмітанням.
Невісток багато, а хата неметена (Номис);
То в неметеній хаті сиділа [Лисавета], то нападе на неї таке, що вона всю хату переверне, прибираючи (Грицько Григоренко);
Неметені вулиці;
Неметена долівка.
Словник української мови (СУМ-20)