неметений
НЕМЕ́ТЕНИЙ, а, е. Не очищений від сміття підмітанням.
Невісток багато, а хата неметена (Номис, 1864, № 13805);
То в неметеній хаті сиділа [Лисавета], то нападе на неї таке, що вона всю хату переверне, прибираючи (Григ., Вибр., 1959, 291);
Неметені вулиці; Неметена долівка.
Словник української мови (СУМ-11)