неметкий

НЕМЕТКИ́Й, а́, е́. Який працює, рухається, осмислює що-небудь повільно; непроворний.

Городовики бігли навздогін, хапали неметких за коміри (Смолич, Дитинство, 1937, 188).

Значення в інших словниках

1. неметкий — неметки́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неметкий — -а, -е. Який працює, рухається, осмислює що-небудь повільно; непроворний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неметкий — НЕМЕТКИ́Й, а́, е́. Який працює, рухається, осмислює що-небудь повільно; непроворний. Городовики бігли навздогін, хапали неметких за коміри (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
4. неметкий — Неметки́й, -а́, -е́ Неловкій, нешустрый; нескорый.  Словник української мови Грінченка