немога

НЕМО́ГА, и, ж.

1. Стан остаточної втоми, повного безсилля; неси́ла 1.

2. у знач. пред. Неможливо, немає сили, змоги; незмога, неспромога (у 2 знач.).

Обійнять навік немога, – Обійму на час... Доки світ, тяжка дорога Не розлучить нас (П. Грабовський);

Несила, немога, коханий, Минуле вернути назад (М. Старицький).

Значення в інших словниках

1. немога — немо́га іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. немога — див. хвороба  Словник синонімів Вусика
3. немога — -и, ж. 1》 Стан остаточної втоми, повного безсилля. 2》 у знач. присудк. сл. Те саме, що незмога.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. немога — НЕМОЖЛИ́ВО у знач. предик., з інфін. (не можна, не під силу комусь); НІ́ЯК, ГО́ДІ (немає можливості); НЕСИ́ЛА розм., НЕЗМО́ГА (НЕМО́ГА рідше) розм., НЕСПРОМО́ГА розм.  Словник синонімів української мови
5. немога — НЕМО́ГА, и, ж. 1. Стан остаточної втоми, повного безсилля. 2. у знач. присудк. сл. Те саме, що незмо́га. Обійнять навік немога, — Обійму на час… Доки світ, тяжка дорога Не розлучить нас (Граб., І, 1959, 84); Несила, немога, коханий, Минуле вернути назад (Стар., Поет. тв., 1958, 58).  Словник української мови в 11 томах
6. немога — Немо́га, -ги ж. 1) = незмога. І росказати немога, що зі мною діється. 2) = знемога. Хоче встати, в немозі пада. Г. Барв. 537.  Словник української мови Грінченка