немога

немо́га

-и, ж.

1》 Стан остаточної втоми, повного безсилля.

2》 у знач. присудк. сл. Те саме, що незмога.

Значення в інших словниках

1. немога — немо́га іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. немога — див. хвороба  Словник синонімів Вусика
3. немога — НЕМО́ГА, и, ж. 1. Стан остаточної втоми, повного безсилля; неси́ла 1. 2. у знач. пред. Неможливо, немає сили, змоги; незмога, неспромога (у 2 знач.). Обійнять навік немога, – Обійму на час... Доки світ, тяжка дорога Не розлучить нас (П.  Словник української мови у 20 томах
4. немога — НЕМОЖЛИ́ВО у знач. предик., з інфін. (не можна, не під силу комусь); НІ́ЯК, ГО́ДІ (немає можливості); НЕСИ́ЛА розм., НЕЗМО́ГА (НЕМО́ГА рідше) розм., НЕСПРОМО́ГА розм.  Словник синонімів української мови
5. немога — НЕМО́ГА, и, ж. 1. Стан остаточної втоми, повного безсилля. 2. у знач. присудк. сл. Те саме, що незмо́га. Обійнять навік немога, — Обійму на час… Доки світ, тяжка дорога Не розлучить нас (Граб., І, 1959, 84); Несила, немога, коханий, Минуле вернути назад (Стар., Поет. тв., 1958, 58).  Словник української мови в 11 томах
6. немога — Немо́га, -ги ж. 1) = незмога. І росказати немога, що зі мною діється. 2) = знемога. Хоче встати, в немозі пада. Г. Барв. 537.  Словник української мови Грінченка