немудрящий
НЕМУДРЯ́ЩИЙ, а, е, розм.
Те саме, що нему́дрий 2.
Миня на якійсь немудрящій машинці обрізав фотографії й недбало кидав їх на стіл (Л. Первомайський);
Написали [робітники] в газету московську .. Все, що тут сказано мною, словом моїм немудрящим... (В. Еллан-Блакитний).
Словник української мови (СУМ-20)