немудрящий
НЕМУДРЯ́ЩИЙ, а, е, розм. Те саме, що нему́дрий.
Миня на якійсь немудрящій машинці обрізав фотографії й недбало кидав їх на стіл (Перв., Дикий мед, 1963, 132);
Написали [робітники] в газету московську.. Все, що тут сказано мною, словом моїм немудрящим… (Еллан, І, 1958, 217).
Словник української мови (СУМ-11)