неміряний
НЕМІ́РЯНИЙ, а, е. Який не піддається вимірюванню; дуже великий; неосяжний, безмежний.
Небо неміряне, зорями сіяне, Всюди безмежна краса… (Пісні та романси.., II, 1956, 174);
Синьо-рожева хмарка вгорі пливла самотньо над неміряним степом (Ю. Янов., І, 1958, 145);
А бажалося неміряного щастя, того, про яке мріяли вечорами довірливо розквітлі очі дівчат (Стельмах, І, 1962, 400).
Словник української мови (СУМ-11)