Словник української мови у 20 томах

неміряний

НЕМІ́РЯНИЙ, а, е.

Який не піддається вимірюванню; дуже великий; неосяжний, безмежний.

Небо неміряне, зорями сіяне, Всюди безмежна краса... (з народної пісні);

Синьо-рожева хмарка вгорі пливла самотньо над неміряним степом (Ю. Яновський);

А бажалося неміряного щастя, того, про яке мріяли вечорами довірливо розквітлі очі дівчат (М. Стельмах).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. неміряний — немі́ряний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. неміряний — див. безмежний  Словник синонімів Вусика
  3. неміряний — -а, -е. Який не піддається вимірюванню; дуже великий; неосяжний, безмежний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. неміряний — А, -е. Великий. Найцікавіше було за містом. Величезні, буйні, незаймані плантації коноплі посівної, неміряні лани конопель (Л. Дереш).  Словник сучасного українського сленгу
  5. неміряний — Немі́ряний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. неміряний — НЕМІ́РЯНИЙ, а, е. Який не піддається вимірюванню; дуже великий; неосяжний, безмежний. Небо неміряне, зорями сіяне, Всюди безмежна краса… (Пісні та романси.., II, 1956, 174); Синьо-рожева хмарка вгорі пливла самотньо над неміряним степом (Ю. Янов.  Словник української мови в 11 томах