ненавидець

НЕНА́ВИДЕЦЬ, дця, ч., кого, чого і без дод.

Те саме, що нена́висник.

Прихилить до нас душі ненавидців наших (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. ненавидець — нена́видець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. ненавидець — -дця, ч., діал. Ненависник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ненавидець — Нена́видець, -дця м. = ненавидник. Прихилить до нас душі ненавидців наших. К. МБ. XII. 266.  Словник української мови Грінченка