ненавидець

нена́видець

-дця, ч., діал.

Ненависник.

Значення в інших словниках

1. ненавидець — нена́видець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. ненавидець — НЕНА́ВИДЕЦЬ, дця, ч., кого, чого і без дод. Те саме, що нена́висник. Прихилить до нас душі ненавидців наших (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
3. ненавидець — Нена́видець, -дця м. = ненавидник. Прихилить до нас душі ненавидців наших. К. МБ. XII. 266.  Словник української мови Грінченка