ненависник
НЕНА́ВИСНИК, а, ч.
1. кого, чого. Людина, яка ненавидить кого-, що-небудь.
Григорій Петрович ще захопив старих порядків на службі: старший був у них великий хапун, а ще більший ненависник волі (Панас Мирний).
2. рідко. Той, кого ненавидить хто-небудь.
Словник української мови (СУМ-20)