ненависть
НЕНА́ВИСТЬ, і, ж., до кого, чого і без дод.
Почуття сильної неприхильності, ворожості до кого-, чого-небудь.
В серці у Гната накипала ненависть до нелюбої жінки, нехіть до своєї хати (М. Коцюбинський);
Данило збагнув, що в ньому закипає ненависть (О. Копиленко);
// Вороже ставлення до кого-небудь.
– Тільки ненависть, тільки помсту, тільки смерть мусить зустріти ворог! (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)