ненагодований
НЕНАГОДО́ВАНИЙ, а, е.
Якому ніхто не дав їсти, якого ніхто не нагодував; голодний.
Її єдиная дитина! Мов одірвалось од гіллі, Ненагодоване і босе, Сорочечку до зносу носить (Т. Шевченко);
Ненагодовані лягли На голу землю ми з тобою... (П. Грабовський).
Словник української мови (СУМ-20)