ненагодований
НЕНАГОДО́ВАНИЙ, а, е. Якого ніхто не нагодував; голодний.
Її єдиная дитина! Мов одірвалось од гіллі, Ненагодоване і босе, Сорочечку до зносу носить (Шевч., II, 1963, 29);
Ненагодовані лягли На голу землю ми з тобою… (Граб., І, 1959, 194).
Словник української мови (СУМ-11)