ненаголошений

НЕНАГОЛО́ШЕНИЙ, а, е, лінгв. Який не має наголосу.

Ненаголошене о в більшій частині північних говорів не наближається до у (Курс сучасної укр. літ., мови, І, 1951, 9).

Значення в інших словниках

1. ненаголошений — ненаголо́шений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ненаголошений — -а, -е, лінгв. Який не має наголосу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ненаголошений — НЕНАГОЛО́ШЕНИЙ, а, е, лінгв. Який не має наголосу. Ненаголошене о в більшій частині північних говорів не наближається до у (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. ненаголошений — Ненаголо́шений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)