ненаголошеність

НЕНАГОЛО́ШЕНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. ненаголо́шений.

Можливо, що рефлексація о, е в новозакритих складах залежно від їх наголошеності – ненаголошеності десь із кінця XII ст. почала відділяти поліські говори від решти говорів (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. ненаголошеність — ненаголо́шеність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. ненаголошеність — -ності, ж. Абстр. ім. до ненаголошений.  Великий тлумачний словник сучасної мови