1. Словник української мови у 20 томах

ненаголошеність

НЕНАГОЛО́ШЕНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. ненаголо́шений.

Можливо, що рефлексація о, е в новозакритих складах залежно від їх наголошеності – ненаголошеності десь із кінця XII ст. почала відділяти поліські говори від решти говорів (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ненаголошеність — ненаголо́шеність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ненаголошеність — -ності, ж. Абстр. ім. до ненаголошений. Великий тлумачний словник сучасної мови