1. Словник української мови у 20 томах

ненаголошений

НЕНАГОЛО́ШЕНИЙ, а, е, лінгв.

Який не має наголосу.

Ненаголошене о в більшій частині північних говорів не наближається до у (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ненаголошений — ненаголо́шений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ненаголошений — -а, -е, лінгв. Який не має наголосу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ненаголошений — Ненаголо́шений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. ненаголошений — НЕНАГОЛО́ШЕНИЙ, а, е, лінгв. Який не має наголосу. Ненаголошене о в більшій частині північних говорів не наближається до у (Курс сучасної укр. літ., мови, І, 1951, 9). Словник української мови в 11 томах