ненасит

НЕНА́СИТ, у, ч., розм.

Те саме, що ненаже́рливість.

І він, уловивши у цих словах дівочу згоду на ввесь його парубочий ненасит, розвів руки і сів (Т. Осьмачка).

Значення в інших словниках

1. ненасит — нена́сит іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. ненасит — див. ненажир.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ненасит — Ненасит, -ту м. = ненажир.  Словник української мови Грінченка