ненаїдений
НЕНАЇ́ДЕНИЙ, рідко НЕНАЇ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм.
Який не наївся.
Ненаїдені діти;
Піти з гостини ненаїденим;
Ненаїджений кінь.
Словник української мови (СУМ-20)НЕНАЇ́ДЕНИЙ, рідко НЕНАЇ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм.
Який не наївся.
Ненаїдені діти;
Піти з гостини ненаїденим;
Ненаїджений кінь.
Словник української мови (СУМ-20)