ненаїдний

НЕНА́ЇДНИЙ, НЕНА́ЇСНИЙ, а, е, розм.

Який ніколи не може наїстися.

Значення в інших словниках

1. ненаїдний — нена́їдний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ненаїдний — ненаїсний, -а, -е, зах. Ненажерливий, ненаситний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ненаїдний — Нена́їдний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. ненаїдний — Ненаїдний, ненаїсний, -а, -е Ненасытный, прожорливый. Н. Вол. у. и Камен. у.  Словник української мови Грінченка