ненечка
НЕ́НЕЧКА, и, ж.
1. Пестл. до не́ня 1.
Ненечка її Амата В душі своїй була строката, Не всякий їй любився зять (І. Котляревський);
[Русалка:] Дивіться, он той, що там блукає, такий як батько ваш, що вас покинув, що вашу ненечку занапастив (Леся Українка);
* Образно. Заридав .. На могилі дух: – Україно, ненечко, Доки ж твоїх мук? (І. Франко).
2. у знач. виг. Уживається для вираження переляку, здивування, радості і т. ін.
На ввесь гай гукать зачав [Вовк]: – Ой, ненечко! Рятуйте! Поможіте! Ловіте злодія, держіте! Добро моє покрав! (Л. Глібов).
Словник української мови (СУМ-20)