Словник української мови в 11 томах

ненечка

НЕ́НЕЧКА, и, ж.

1. Пестл. до не́ня 1.

Ненечка її Амата В душі своїй була строката, Не всякий їй любився зять (Котл., І, 1952, 165);

[Русалка:] Дивіться, он той, що там блукає, такий як батько ваш, що вас покинув, що вашу ненечку занапастив (Л. Укр., III, 1952, 218);

*Образно. Заридав.. На могилі дух: — Україно, ненечко, Доки ж твоїх мук? (Фр., XIII, 1954, 163).

2. у знач. виг. Уживається для вираження переляку, здивування, радості і т. ін.

На ввесь гай гукать зачав [Вовк]: — Ой, ненечко! Рятуйте! Поможіте! Ловіте злодія, держіте! Добро моє покрав! (Гл., Вибр., 1951, 23).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. ненечка — не́нечка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. ненечка — див. мати  Словник синонімів Вусика
  3. ненечка — -и, ж. 1》 Пестл. до неня 1). 2》 у знач. виг.Уживається для вираження переляку, здивування, радості і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ненечка — НЕ́НЕЧКА, и, ж. 1. Пестл. до не́ня 1. Ненечка її Амата В душі своїй була строката, Не всякий їй любився зять (І. Котляревський); [Русалка:] Дивіться, он той, що там блукає, такий як батько ваш, що вас покинув...  Словник української мови у 20 томах
  5. ненечка — Ненечка, -ки ж. ум. отъ неня.  Словник української мови Грінченка