ненормальний
НЕНОРМА́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Який відхиляється від норми; не такий, як треба, як повинен бути.
Моє незадоволення, мої турботи – все це таке натуральне, таке звичайне. Це наслідок того ненормального життя, яким я тепер живу (М. Коцюбинський);
Тюремний лікар справді потвердив ненормальний стан Спориша, велів йому держати дієту (І. Франко);
Всі попередні дані свідчили лише про їх ненормальні взаємини (М. Трублаїні).
2. Психічно хворий.
– Оголосити вас ненормальним – це була ідея директорова (А. Кримський);
* У порівн. [Андрій:] Принесла [теща] виноград і – ховається з ним! Просто як ненормальна якась! (З. Мороз);
// у знач. ім. ненорма́льний, ного, ч.; ненорма́льна, ної, ж. Психічно хвора людина.
Словник української мови (СУМ-20)