ненормальний

НЕНОРМА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Який відхиляється від норми; не такий, як треба, як повинен бути.

Моє незадоволення, мої турботи — все це таке натуральне, таке звичайне. Це наслідок того ненормального життя, яким я тепер живу (Коцюб., III, 1956, 182);

Тюремний лікар справді потвердив ненормальний стан Спориша, велів йому держати дієту (Фр., II, 1950, 283);

Всі попередні дані свідчили лише про їх ненормальні взаємини (Трубл., І, 1955, 92).

2. Психічно хворий.

— Оголосити вас ненормальним — це була ідея директорова (Крим., Вибр., 1965, 332);

*У порівн. [Андрій:] Принесла [теща] виноград і — ховається з ним! Просто як ненормальна якась! (Мороз, П’єси, 1959, 339);

// у знач. ім. ненорма́льний, ного, ч.; ненорма́льна, ної, ж. Психічно хвора людина.

Значення в інших словниках

1. ненормальний — ненорма́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ненормальний — Анормальний, аномальний; (сексуально) збочений; (психічно) з-за рогу мішком прибитий, с. БОЖЕВІЛЬНИЙ; ЯК ІМ. ПОБ. псих, психопат.  Словник синонімів Караванського
3. ненормальний — див. дурний  Словник синонімів Вусика
4. ненормальний — -а, -е. 1》 Який відхиляється від норми; не такий, як треба, як повинен бути. 2》 розм. Психічно хворий. || у знач. ім. ненормальний, -ного, ч.; ненормальна, -ної, ж., розм. Психічно хвора людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. ненормальний — НЕНОРМА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який відхиляється від норми; не такий, як треба, як повинен бути. Моє незадоволення, мої турботи – все це таке натуральне, таке звичайне. Це наслідок того ненормального життя, яким я тепер живу (М.  Словник української мови у 20 томах
6. ненормальний — БОЖЕВІ́ЛЬНИЙ (який має психічний розлад, психічно хворий), БЕЗУ́МНИЙ рідше, ПСИХІЧНОХВО́РИЙ, ДУШЕВНОХВО́РИЙ рідше, НЕНОРМА́ЛЬНИЙ розм., ПРИЧИ́ННИЙ розм., НАВІЖЕ́НИЙ підсил. розм., НАВІСНИ́Й підсил. розм., ОГЛАШЕ́ННИЙ підсил. розм., СКАЖЕ́НИЙ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
7. ненормальний — Ненорма́льний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)