необережність
НЕОБЕРЕ́ЖНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до необере́жний.
Копач погиб [загинув] через власну необережність – чом не сигналізував швидше? (І. Франко);
Він пригадав на мить зустріч у княжій вітальні, пригадав нічні роздуми, побоювання і застогнав з досади, нарікаючи на себе і свою необережність (Д. Міщенко).
Словник української мови (СУМ-20)