необережність
НЕОБЕРЕ́ЖНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до необере́жний.
Копач погиб через власну необережність — чом не сигналізував швидше? (Фр., VIII, 1952, 401);
Він пригадав на мить зустріч у княжій вітальні, пригадав нічні роздуми, побоювання і застогнав з досади, нарікаючи на себе і свою необережність (Міщ., Сіверяни, 1961, 55).
Словник української мови (СУМ-11)