необережно

НЕОБЕРЕ́ЖНО. Присл. до необере́жний.

Романик зовсім охляв. Був подібний до накрохмаленої ляльки, яку необережно залишили під дощем (Вільде, Сестри.., 1958, 470);

Ігор необережно наступив на сухий сучок, і він голосно хруснув (Донч., V, 1957, 77).

Значення в інших словниках

1. необережно — необере́жно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. необережно — див. необачно  Словник синонімів Вусика
3. необережно — Присл. до необережний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. необережно — НЕОБЕРЕ́ЖНО. Присл. до необере́жний. Романик зовсім охляв. Був подібний до накрохмаленої ляльки, яку необережно залишили під дощем (Ірина Вільде); Ігор необережно наступив на сухий сучок, і він голосно хруснув (О. Донченко).  Словник української мови у 20 томах
5. необережно — Необере́жно нар. Неосторожно.  Словник української мови Грінченка