необережний

НЕОБЕРЕ́ЖНИЙ, а, е. Який діє необдумано, непередбачливо, наражаючись на можливу небезпеку, неприємність; необачний.

Чи він не встерігся, чи тим, що зайве випив, — вхопила вода човен з необережним дідом, та й поперла в шум на саму бистрину (Н.-Лев., І, 1956, 70);

Я зривавсь, необережний, в прірву, Тіло ти моє втримав важке (Шер., Дорога.., 1957, 17);

// Який робиться, здійснюється необдумано, необачно, без урахування можливої небезпеки, неприємності.

Він ніс дитину незвично й урочисто, боячись найменшого необережного руху (Томч., Готель.., 1960, 151);

Та не хвилюйся! В серці збережу, Не заплямовану необережним вчинком, Тебе, як друга вірного (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 134);

// Який свідчить про чиюсь необдуманість, необачність.

Ставши агітатором, Катерина знайшла своє місце в житті, дарма що довкола панував терор і за кожне необережне слово можна було заробити собі мотузку на шию (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 22).

Значення в інших словниках

1. необережний — необере́жний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. необережний — -а, -е. Який діє необдумано, непередбачливо, наражаючись на можливу небезпеку, неприємність; необачний. || Який робиться, здійснюється необдумано, необачно, без урахування можливої небезпеки, неприємності. || Який свідчить про чиюсь необдуманість, необачність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. необережний — НЕОБЕРЕ́ЖНИЙ, а, е. Який діє необдумано, непередбачливо, наражаючись на можливу небезпеку, неприємність; необачний. Чи він не встерігся, чи тим, що зайве випив, – вхопила вода човен з необережним дідом, та й поперла в шум на саму бистрину (І.  Словник української мови у 20 томах
4. необережний — НЕОБА́ЧНИЙ (який діє без обдумування, без необхідної обережності, непередбачливо), НЕОБА́ЧЛИВИЙ, НЕРОЗВА́ЖНИЙ, НЕРОЗВА́ЖЛИВИЙ, НЕПОМІРКО́ВАНИЙ (який діє без обдумування); НЕРОЗСУ́ДЛИВИЙ, БЕЗРОЗСУ́ДНИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
5. необережний — Необере́жний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. необережний — Необере́жний, -а, -е Неосторожный. Вхопила вода човен з необережним дідом та й поперла в шум. Левиц. І. 127. Русалки залоскочуть необережного, а часом і в воду потягнуть. Г. Барв. 350.  Словник української мови Грінченка