Значення в інших словниках
-
необережний —
необере́жний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
необережний —
-а, -е. Який діє необдумано, непередбачливо, наражаючись на можливу небезпеку, неприємність; необачний. || Який робиться, здійснюється необдумано, необачно, без урахування можливої небезпеки, неприємності. || Який свідчить про чиюсь необдуманість, необачність.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
необережний —
НЕОБЕРЕ́ЖНИЙ, а, е. Який діє необдумано, непередбачливо, наражаючись на можливу небезпеку, неприємність; необачний. Чи він не встерігся, чи тим, що зайве випив, – вхопила вода човен з необережним дідом, та й поперла в шум на саму бистрину (І.
Словник української мови у 20 томах
-
необережний —
НЕОБА́ЧНИЙ (який діє без обдумування, без необхідної обережності, непередбачливо), НЕОБА́ЧЛИВИЙ, НЕРОЗВА́ЖНИЙ, НЕРОЗВА́ЖЛИВИЙ, НЕПОМІРКО́ВАНИЙ (який діє без обдумування); НЕРОЗСУ́ДЛИВИЙ, БЕЗРОЗСУ́ДНИЙ підсил.
Словник синонімів української мови
-
необережний —
НЕОБЕРЕ́ЖНИЙ, а, е. Який діє необдумано, непередбачливо, наражаючись на можливу небезпеку, неприємність; необачний. Чи він не встерігся, чи тим, що зайве випив, — вхопила вода човен з необережним дідом, та й поперла в шум на саму бистрину (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
-
необережний —
Необере́жний, -а, -е Неосторожный. Вхопила вода човен з необережним дідом та й поперла в шум. Левиц. І. 127. Русалки залоскочуть необережного, а часом і в воду потягнуть. Г. Барв. 350.
Словник української мови Грінченка