необережний

необере́жний

-а, -е.

Який діє необдумано, непередбачливо, наражаючись на можливу небезпеку, неприємність; необачний.

|| Який робиться, здійснюється необдумано, необачно, без урахування можливої небезпеки, неприємності.

|| Який свідчить про чиюсь необдуманість, необачність.

Значення в інших словниках

1. необережний — необере́жний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. необережний — НЕОБЕРЕ́ЖНИЙ, а, е. Який діє необдумано, непередбачливо, наражаючись на можливу небезпеку, неприємність; необачний. Чи він не встерігся, чи тим, що зайве випив, – вхопила вода човен з необережним дідом, та й поперла в шум на саму бистрину (І.  Словник української мови у 20 томах
3. необережний — НЕОБА́ЧНИЙ (який діє без обдумування, без необхідної обережності, непередбачливо), НЕОБА́ЧЛИВИЙ, НЕРОЗВА́ЖНИЙ, НЕРОЗВА́ЖЛИВИЙ, НЕПОМІРКО́ВАНИЙ (який діє без обдумування); НЕРОЗСУ́ДЛИВИЙ, БЕЗРОЗСУ́ДНИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
4. необережний — Необере́жний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. необережний — НЕОБЕРЕ́ЖНИЙ, а, е. Який діє необдумано, непередбачливо, наражаючись на можливу небезпеку, неприємність; необачний. Чи він не встерігся, чи тим, що зайве випив, — вхопила вода човен з необережним дідом, та й поперла в шум на саму бистрину (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
6. необережний — Необере́жний, -а, -е Неосторожный. Вхопила вода човен з необережним дідом та й поперла в шум. Левиц. І. 127. Русалки залоскочуть необережного, а часом і в воду потягнуть. Г. Барв. 350.  Словник української мови Грінченка