Великий тлумачний словник сучасної мови

необережно

необере́жно

Присл. до необережний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. необережно — необере́жно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. необережно — див. необачно  Словник синонімів Вусика
  3. необережно — НЕОБЕРЕ́ЖНО. Присл. до необере́жний. Романик зовсім охляв. Був подібний до накрохмаленої ляльки, яку необережно залишили під дощем (Ірина Вільде); Ігор необережно наступив на сухий сучок, і він голосно хруснув (О. Донченко).  Словник української мови у 20 томах
  4. необережно — НЕОБЕРЕ́ЖНО. Присл. до необере́жний. Романик зовсім охляв. Був подібний до накрохмаленої ляльки, яку необережно залишили під дощем (Вільде, Сестри.., 1958, 470); Ігор необережно наступив на сухий сучок, і він голосно хруснув (Донч., V, 1957, 77).  Словник української мови в 11 томах
  5. необережно — Необере́жно нар. Неосторожно.  Словник української мови Грінченка