неодинокий

НЕОДИНО́КИЙ, а, е.

Якому не властива самотність, одинокість.

Якщо виявиться, що Ва-кузнець у своїй світоглядній манері був неодиноким, то це буде ще одним кроком до пізнання України та її народу (з газ.).

Значення в інших словниках

1. неодинокий — неодино́кий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. неодинокий — -а, -е. Який не є одиноким.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. неодинокий — Неодинокий, -а́, -е́ Неодинокій. Там неодинокий з нею був би я. Шевч. 37.  Словник української мови Грінченка