неоправлений
НЕОПРА́ВЛЕНИЙ, а, е.
1. Який не має обкладинки, палітурки (перев. про книжку, книгу).
У мене до тебе велике прохання: розшукай поміж неоправленими книжками Грінченкові етнографічні матеріали (дублікати) (М. Коцюбинський).
2. Якого не обклали чим-небудь для закріплення (про коштовне каміння, перли і т. ін.).
Неоправлений самоцвіт.
Словник української мови (СУМ-20)