неоправлений
НЕОПРА́ВЛЕНИЙ, а, е.
1. Який не має оправи, палітурки.
У мене до тебе велике прохання: розшукай поміж неоправленими книжками Грінченкові етнографічні матеріали (дублікати) (Коцюб., III, 1956, 323).
2. Якого не обклали чим-небудь для закріплення (про коштовне каміння, перли і т. ін.).
Неоправлений самоцвіт.
Словник української мови (СУМ-11)