неослабний
НЕОСЛА́БНИЙ, а, е.
Сила вияву якого не зменшається, не слабшає.
Заруба бачив і почував, що люди слухають його з неослабною увагою (В. Кучер);
Українці, як люди чуйні й жалісливі, виказують неослабний інтерес до подій на Близькому Сході (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)