неослабний
НЕОСЛА́БНИЙ, а, е. Який не зменшує сили свого вияву, проходить, відбувається з однаковою силою, без послаблення.
Заруба бачив і почував, що люди слухають його з неослабною увагою (Кучер, Трудна любов, 1960, 437);
Щоб справа миру перемогла, потрібні неослабні спільні зусилля всіх держав і народів, потрібне їх згуртування (Ком. Укр., 3, 1960, 10).
Словник української мови (СУМ-11)