неосяжність
НЕОСЯ́ЖНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до неося́жний.
Коли людина опиняється на лоні природи, вона стає мрійливою, вона задумується про великі відстані та інші планети, про неосяжність світу і короткочасність життя людини... (М. Чабанівський);
Зораний і засіяний, увесь в перших сходах, степ вражав своєю неосяжністю (А. Хорунжий).
Словник української мови (СУМ-20)