неосяжність
НЕОСЯ́ЖНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до неося́жний.
Коли людина опиняється на лоні природи, вона стає мрійливою, вона задумується про великі відстані та інші планети, про неосяжність світу і короткочасність життя людини… (Чаб., Тече вода.., 1961, 193);
Зораний і засіяний, увесь в перших сходах, степ вражав своєю неосяжністю (Хор., Ковила, 1960, 3).
Словник української мови (СУМ-11)