неотенія
НЕОТЕНІ́Я, ї, ж.
Здатність організмів досягати статевої зрілості й розмножуватись на стадії личинки.
У багатьох видів хвостатих земноводних спостерігається, що вони можуть не тільки досягати у стані личинки розмірів статевозрілих тварин, але здатні в личинковому стані до розмноження, як, наприклад, це спостерігається у альпійського тритона. Таке явище називається неотенією (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)