неотеса

НЕОТЕ́СА, и, ч. і ж., розм.

Некультурна, неосвічена, невихована людина.

Коли духова еліта нації складалася з незрілих хлопів і неуків, неотес, жерунів, надутих балакунів, підлесників, сліпих вождів, то зараз зіпсуття пішло далі, на вищі щаблі спільности, тоді “й юнаки збідніли, й доньки удавалися в розпусту, Бога і правду його забувши” (з наук.-попул. літ.);

// Уживається як лайливе слово.

– І слава Богові, що пішов у москалі, а то б вона його і так покинула... Мужик! неотеса!.. (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. неотеса — неоте́са іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. неотеса — див. НЕУК.  Словник синонімів Караванського
3. неотеса — див. бешкетник; вайлуватий; грубий  Словник синонімів Вусика
4. неотеса — -и, ч. і ж., розм. Некультурна, неосвічена, невихована людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. неотеса — див. неповороткий  Словник чужослів Павло Штепа
6. неотеса — НЕВІ́ГЛАС (неосвічена людина), НЕ́УК, ПРОФА́Н (у якій-небудь галузі); ТЕМНОТА́ зневажл. (про неосвічену або відсталу людину); НЕДО́УК (малоосвічена, погано обізнана з чим-небудь людина); НЕЗНА́ЙКО розм.  Словник синонімів української мови
7. неотеса — НЕОТЕ́СА, и, ч. і ж., розм. Некультурна, неосвічена, невихована людина. — І слава богові, що пішов у москалі, а то б вона його і так покинула… Мужик! неотеса!.. (Мирний, IV, 1955, 57).  Словник української мови в 11 томах
8. неотеса — Неоте́са, -си об. Неуклюжій, неповоротливый, некрасивый человѣкъ. Чи такому ж бридкому, як ти, женитися з Марусею? Подивись на себе, неотесо! адже ж ти поганіший від... О. 1861. XI. Кух. 15.  Словник української мови Грінченка