неоформленість

НЕОФО́РМЛЕНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. неофо́рмлений.

Невідомо хто з волі подав апеляцію, й т. зв. “верховний суд” вироку не затвердив через “неоформленість справи” (І. Багряний).

Значення в інших словниках

1. неоформленість — неофо́рмленість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. неоформленість — -ності, ж. Абстр. ім. до неоформлений.  Великий тлумачний словник сучасної мови